Симоненко Василь

Василь Симоненко рано визначив для себе справжні життєві цінності й утверджував їх у своїй творчості. Першою і найдорожчою цінністю, наголошує поет у "Лебедях материнства", є Батьківщина. На початку поезії ніжна любляча мати над колискою вимріює "йому щасливу долю". Якось ніби непомітно образ матері переростає в образ України, що теж схилилася над колискою улюбленого сина, бажає йому добра, але водночас хоче застерегти:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину...

60-ті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді — В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса, В. Забаштанського... Вони по-новому, на противагу "поезії безплідній, як толоці" (В. Симоненко) часів сталінщини, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних перемін, відродили віру в найсвятіші ідеали — добра, правди, справедливості ...

Відкрив читачеві Симоненка-поета, як це часто буває, випадок. Після закінчення 1957 року університету молодий журналіст працював у газеті "Черкаська правда", куди був запрошений редакцією. Багато їздив областю, вишукував цікаві матеріали, писав і друкував власні перші статті, рецензії, вірші. 1960 року перейшов працювати в газету "Молодь Черкащини". Там склався молодий цікавий колектив однодумців. Весною 1962 року до них завітала Надія Павлівна Лісовенко — тоді редактор Держлітвидаву...

Інтимна лірика В. Симоненка — потужне крило його поезії. Неповторність віршів про кохання — в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. Поета цікавлять суперечності і складнощі у взаєминах двох люблячих сердець, ті вибухи емоцій, які супроводжують кохання. "Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав..." — це твердження В...

Активним, патріотом, гідною особистістю, яка знаходиться у пошуку.

Громадянські, патріотичні, філософські.

Епітети, метафори, анафори, риторичні питання.