Байка "Бджола і Шершень" має повчальний і глибокий зміст. У формі діалогу між Бджолою й Шершнем автор розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя та паразитичним існуванням. Г. Сковорода обстоює ідею "сродної праці", яка втілена в образі Бджоли. Для неї "незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати", а "природжене діло є для неї найсолодша втіха". "Сродна" праця веде і реалізує прагнення до щастя, дозволяє пізнати себе, власну природу. Людина повинна управляти своїм життям за покликом своєї божественної сутності, і "сродними" можуть бути найпростіші заняття, а коли людина не народжена до якоїсь професії, то страждає. Для Бджоли її праця природна, вона їй солодка, навіть якщо тяжка.