Якого змісту він набуває в контексті байки? Чи є актуальним цей вислів у наші дні? Доведіть свою думку.
На мою думку, цей вислів стосується ідеї Г. Сковороди про споріднену працю. Людині треба пізнавати себе, розрізняти добре від лихого, бо в кожній людині ведеться нещадима боротьба темного й світлого начал. Коли людина віднайде себе і "сродну" для себе працю, то ця праця буде для неї неважкою, приноситиме радість, а все непотрібне відійде на другий план. В контексті байки слова Епікура стосуються Бджоли, яка бачить своє щастя лише в "сродній праці", тобто праці за покликанням: "Але нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені...". Праця має стати для людини природною потребою й "найсолодшою поживою", лише тоді вона "потрібне робить неважким, а важке – непотрібним". Г. Сковорода вважав, що "несродність" важча будь-якого неробства. Тому людині потрібно розвивати свої природні здібності, робити те, що їй вдається найкраще, не йти проти природи і покликання.