Хата – це те, що об'єднує сім'ю, місце, де вони збираються після важкого дня. Споконвіку хата у великій повазі: до неї можна заходити лиш з непокритою головою, у ній не можна свистіти, палити; хата – уособлення родинного вогнища, благополуччя, волі, незалежності. У вірші слово "хата" задає базову риму для кожної з наступних строф.