Васильченко Степан — В бур'янах (Дитинство Шевченка)

До нього збиралися люди послухати про святих мучеників (у діда була книга, він був письменний) та поговорити про життя, згадати Запорозьку Січ та Гайдамаччину.

Дяк був лютий п'яниця. Тут Тарасові було ще гірше, ніж у мачухи. Вічно голодний, немитий, він не мав ні одягу, ні взуття — ходив "босий і простоволосий зимою і літом".

Після смерті батьків життя для Тараса перетворилося на пекло. Мачуха лаяла його, докоряла й часто била, бо він був упертий, не терпів ні брехні, ні кривди.

Навчання тоді трималося на зазубрюванні й різках, неуважних та ледарів били. Підручники були нудні, незрозумілі, важкі для опановування.

Уміння бачити прекрасне, огида до насильства, спостережливість, волелюбність, кмітливість, жадоба до знань, терпіння, цілеспрямованість.