Яновський Юрій — Майстер корабля

Твір має багато ознак неоромантизму: екзотика (образ моря; зображення далеких країв – острови Ява, Пао, озеро Комо, Генуя, Мілан; незвичні імена героїв – То-Ма-Кі, Сев, Майк, Тайах, Генрі); незвичайні герої, піднесені над буденністю (Сев і Редактор – талановиті романтики, Тайах – полонена мистецтвом, нерозсудлива, тягнеться до мистецтва, хоч часто обпалювала крильця); вітаїзм (торжество молодості, любові і творчості у творі); символіка (корабель, майстер корабля – наскрізні символи роману)...

Роман має такі ознаки романтичного твору: романтичне кохання, таємничі обставини, романтичні конфлікти між любов'ю та обов'язком, життям і смертю, екзотичні імена, То-Ма-Кі з висоти прожитих літ роздумує над важливими естетичними й моральноетичними проблемами (це ліризує твір, надає йому довірливої та щирої тональності), оповідач звертається і до читача, і до природи.

Редактор – То-Ма-Кі (сам Юрій Яновський), від імені якого ведеться розповідь, зізнається у своїх мемуарах: "До кінофабрики я приїхав молодий і простий, як солдат з булавою маршала в ранці". Він усе життя присвятив великій справі – творенню культури нації. Редактор цінує чоловічу дружбу, цього почуття не може зруйнувати ні підозра щодо Сева, висловлена Богданом, ні випробування коханням. Це образ, що втілює романтику творення, образ Творця...

Автор так називає Тайах, бо її життя було сповнене пригод, ризиків, успіхів і невдач. Раніше вона кидалася від одного чоловіка до іншого. Її батько – італієць, мати – слов'янка. Дівчина не могла всидіти на місці. Вона вміла відчувати, знала життя, багато разів падала, але знаходила сили піднятися і йти далі.

Для То-Ма-Кі людиною, з якою можна розмовляти, не кажучи всіх слів, був, насамперед, Сев. Ці герої твору були друзями, розуміли один одного з півслова, мали спільні погляди, ідеї, сприймання життя. Хоч обидва кохали Тайах, це не вплинуло на їхню дружбу.

Ці слова у романі говорить Професор під час розмови з молодим То-Ма-Кі. Йдеться про будівництво корабля для зйомок, про декораторів, які радо візьмуться за цю роботу, адже корабель буде справжнім, а не таким, як інші декорації, які наступного дня уже непотрібні...

У чому виявляється його багатошаровість?

"Майстер корабля" за композиційною організацією – роман-монолог, рясно "пересипаний" численними діалогами оповідача зі своїми опонентами, є тут "вставні" новели – розповіді персонажів: Богдана – про незвичайні пригоди, листи Тайах, коментарі-"рецензії" на ці мемуари синів То-Ма-Кі, докладний новітній "трактат" Професора про будівництво корабля, "зауваги письменника" тощо. Сюжетні вузли роману не мають однозначної розв'язки, і це інтригує читача...

Море у романі виступає символом свободи, відчуття відкритого простору, що прийшло в українську літературу. Море також є символом життя, кораблі на морі – люди: "Море зовсім не синє, і чайка квилить над ним тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось. На кораблях брудні, сірі, обвітрені паруси, і саме цей факт хвилює мені кров. Кораблі на морі поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі шторм. Вони бояться моря, і їхній гордий вигляд походить від поспішності...

Майстер корабля у творі Ю. Яновського – це екзотична дерев'яна жіноча фігура, яка має вести задуманий Севом і Редактором бриг крізь бурі й випробування. Корабель уособлює духовне оновлення, піднесення української нації. Майстром-оберегом корабля стає не традиційний хитрий лис, сильний вовк чи дужий ведмідь, а екзотична дерев'яна фігурка жінки – прообраз рідної землі...

Прокоментуйте ці поняття, аналізуючи роман "Майстер корабля".

Умовність зображення – це нетотожність реальності і її зображення в літературі і мистецтві. Письменник, змальовуючи світ і людину в художніх образах, ніколи не стверджуватиме, що вони повністю відповідають якимось реальним обставинам чи людським характерам. Художній час і простір змальовані й відтворені в літературному творі як характеристики світу...