- Як ставилися козаки до своїх померлих товаришів, а як — татари? Про що це свідчить?
Козаки ставилися до своїх полеглих товаришів з повагою. Вони знайшли усіх вбитих, викопали яму, а зранку помолилися і поховали. "Кожний прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву, і тепер складали їх на дно ями так обережно, як мати кладе скупану дитину в колиску. Голови понакривали червоними китайками. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили й почали мовчки жменями насипати землю. Кожний козак укинув бодай грудку землі". А татар ніхто не ховав, вбитих не забрали їхні товариші, а залишили вовкам і воронам.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Як характеризує Павлуся те, що йому стало соромно від своїх думок щодо помсти татарам?
"Павлусеві потекли сльози з очей. Він забув про всі злидні, про всю злість до татар. Простив їм усе відразу...". Ці останні рядки твору свідчать про те, що Павлусь зрозумів, що між татарами теж бувають добрі люди, зрозумів, що нарешті буде вільним разом з сестрою.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Яка трагедія сталася у родині Судаків?
Татари напали на село Спасівку, в якому жили Судаки, спалили село, матір і дідуся вбили, сестру взяли у полон. Павлусь вирішив знайти свою сестру Ганну.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Яке враження на вас справив Остап Тріска в останньому своєму бою? Як називають таких людей?
Остап Тріска стримав на собі цілу татарську навалу. У нього була порубана голова, поламані ребра й ноги. Останніми його словами були: "Моліться… братики…". Остап — справжній герой, який ціною власного життя врятував інших, а у своїй смерті е звинувачує нікого.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Які емоції та почуття викликав у вас епізод, у якому йдеться про Павлусеву ночівлю в степу біля річки? Чи можна цей уривок назвати романтичним?
Епізод про Павлусеву ночівлю в степу біля річки показує єднання людини з природою, адже хлопець освоївся із степом і вже нічого не лякався. Він знаходить місця, де йому найкраще відпочивати (у балці з джерелом, біля), добуває собі сам харчі (пече гаденят, ловить рибу), розводить ватру, щоб захиститися від комарів і вовків. На лоні природи Павлусеві зовсім не страшно, він смачно вечеряє рибою, а потім "помолився, вкрився кожухом і заснув безжурно"...
Читати відповідь повністю → - Які уривки спочатку свідчать про слабкість і страх, а потім про невиправдану впевненість полоненого Мустафи. Як зміна настрою його характеризує?
Про слабкість і страх Мустафи свідчать його слова: "Не забивала мене, козак. Татарин да гроші, много золота, син Девлет-Гірей". Ці слова він лепетав, а руками закривався. Коли Мустафу привели до сотника Андрія Недолі, татарин почувався впевнено, адже розумів, що якби його мали вбити, то вже вбили б. Він впевнено говорить: "Я Мустафа-ага, син Ібрагім, ханського Девлет-Гірея", люто кричить: "Не смій, джавре, зневажати його світлости хана ханів, бо він вас усіх переріже, або в полон візьме". Зміна настрою Мустафи характеризує його як боягуза, що використовує своє високе становище.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Якою реплікою відреагував на зникнення Павлуся Андрій Недоля? Як ви вважаєте, ця репліка є похвалою, передбаченням Недолі чи намаганням підтримати й заспокоїти Степана з Петром?
Андрій Недоля сказав: "Як хлопець із цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде". Я вважаю, що сотник говорить ці слова, щоб підтримати і заспокоїти Петра і Степана. Насправді, козаки розуміли, що спроба Павлуся може закінчитися трагічно.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Яку історію вигадав Павлусь, щоб знайти Ганну?
Девлет-Гірей шукав свого сина і повірив тому, що Ганна бачила, де той був. Павлусь вигадав цю історію, щоб швидше знайти сестру.
Переглянути відповідь на окремій сторінці →