Епізод про Павлусеву ночівлю в степу біля річки показує єднання людини з природою, адже хлопець освоївся із степом і вже нічого не лякався. Він знаходить місця, де йому найкраще відпочивати (у балці з джерелом, біля), добуває собі сам харчі (пече гаденят, ловить рибу), розводить ватру, щоб захиститися від комарів і вовків. На лоні природи Павлусеві зовсім не страшно, він смачно вечеряє рибою, а потім "помолився, вкрився кожухом і заснув безжурно". Опис мандрівки героя степом викликає в читача захоплення природним станом людини і мрії про таку ж мандрівку, а також повагу до виняткового характеру героя, який знаходить гармонію з природою. Саме тому цей епізод можна назвати романтичним.