Пономаренко Любов — Гер переможений

Якщо під час війни німці ненавиділи місцеве населення, то після війни відчули співчуття з їхнього боку: "Місто давно не сердилося на німців, вдови жаліли їх і роздивлялися картки їхніх дружин та дітей, часом приносили щось із одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів "фрау".". Українці розуміли почуття німців, їхнє становище, знали, що багато не повернеться додому і не побачать свої сім'ї. Тому коли Фрідріх робив прикраси з цегли, "…самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.".

Найбільше мене здивувала і вразила доля Фрідріха – хворого солдата, для якого війна стала трагедією: він надовго був розлучений із рідною сім'єю, про яку нагадувала лише невеличка фотографія найрідніших у світі для нього людей – двох маленьких донечок. Разом з такими самими полоненими, як і він, Фрідріх будував будинок, де згодом мали оселитися українські сім'ї, що втратили домівку під час війни, у тому числі й родина нашої героїні...

Фрідріх – полонений німець, хворий на туберкульоз, "Він до того бридко кашляв, до того був худий, гнилозубий і брудний…". Найбільшою його мрією було побачити своїх дітей. Німець був працьовитим, перебуваючи далеко від дому, він зробив невелику клумбу, щоб було красиво: "Коли протала земля, Фрідріх скопав маленьку грядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки...

Перший доказ: на клумбі Фрідріха все-таки проросла квітка, яку помітила оповідачка; другий доказ: фотографія Фрідріхових доньок збереглася, і є шанс, що це не буде кінець історії.

На мою думку, діти були не праві, але вони цього не розуміли, тому не потрібно їх звинувачувати. Звичайно, армія Гітлера була жорстока, але Фрідріх був полоненим, беззахисним, слабким і хворим. Просто людина, яка викликала до себе співчуття. Він був хорошим батьком, любив працювати на землі. Фрідріх опинився на фронті скоріш за все не з власної волі, а за наказом. Тому я вважаю, що не можна нам відповідати жорстокістю на жорстокість. Війна – жахливе явище суспільства. Але треба в будь-якій ситуації залишатися людиною. На жорстокість треба відповідати добром.

На відміну від оповідання й повісті, у новелі події розвиваються напруженіше, динамічніше, наявні повороти дії і несподівана розв'язка.

Твір "Гер переможений" має і ознаки оповідання: невеликий обсяг, мінімальна кількість героїв, основними подіями охоплено короткий відрізок часу. Проте цей твір є новелою, адже має динамічність сюжету, стрімкий розвиток подій. Головною ознакою новели є психологізм: глибоке проникнення митця в душі своїх героїв, уміння розкривати причини їхньої поведінки...

Фрідріх викликає співчуття, бо він став полоненим, над ним знущаються не лише охоронці, але й діти, на яких він не ображається, не сварить, але співає їм пісеньки, бо десь далеко у нього теж є діти. Німець не проявляє у новелі жорстокості, він така сама людина, як всі інші, до того ж він хворий і дуже сумує за своїми дітьми.

У нього було дві маленькі доньки. Фрідріх був хворим. А ще він скопав маленьку грядку і посадив нагідки.

У стіні знайшли рукавицю, у якій лежали фото двох дівчаток, доньок Фрідріха.

Квітка, що цвіла під вікном, коли пролітав перший сніг.