Історичне тло: культурна "недорозвиненість", початок розвитку урбаністичного типу культури на тлі феодального способу життя, відсутність середнього класу, головна культурна сила — дворянство, початок заміни його різночинцями, конфлікт між "західниками" та "слов'янофілами".
Представники соціально-психологічної прози: Ф. Достоєвський, Л. Толстой, І. Гончаров, І. Тургенев, М. Лесков, М. Салтиков-Щедрін.
Провідні теми творчості: дослідження явищ "обломовщини" (І. Гончаров); "нігілізм" і відтворення побуту дворянських садиб (І. Тургенев); поетизація національно-народного руху й фольклорних традицій (М. Лесков); сатирично-гротескне зображення російської історії та суспільства (М. Салтиков-Щедрін); розкриття духовних пошуків героїв, їхніх прагнень осягнути життя в його універсальному взаємозв'язку (соціально-історичному, морально-релігійному, естетичному та психологічному) у творах Ф. Достоєвського, Л. Толстого, А. Чехова.
Характерні прийоми: глибокий психологізм.
Характерна особливість: міцний зв'язок російських письменників з народним життям, боротьба і взаємний вплив двох типів культур — східної та західної.