До літератури "потоку свідомості", оскільки Джойс зображує свідомість героя як щось таке, що тече безперервно. Текстуально це виражено у миттєвому переході від одної думки до іншої, яка часто не пов'язана з попередньою. Як приклад можна назвати внутрішні монологи Стівена Дедала — одного з головних героїв роману "Улісс". Так в одному з них поєднуються деталі пейзажу, спомини вмираючої матері, щойно прочитані приятелем рядки поезії У. Йейтса. Логічний зв'язок відсутній, але оскільки герой роману — представник ірландської інтелігенції, то в його "потік свідомості" вплетені численні літературні, філософські, а не тільки житейські асоціації.