Як пояснити те, що деякі описи Гомера суперечать фактам, установленим істориками й археологами щодо культурних і технічних здобутків грецької цивілізації доби Троянської війни?
Грецька цивілізація доби Троянської війни була високорозвинута, та завойовники-дорійці не засвоїли культурних досягнень переможеного народу. Завдяки археології культура крито-мікенської цивілізації знову вийшла на світ, та виявилося, що художньої писемної літератури "крито-мікенці", як і весь "догомерівський" світ, не знали. Художня епопея виникла на ґрунті усної поетичної творчості неписьменного народу – нащадків не зруйнованої цивілізації, а тих, хто її зруйнував. Тобто не ахейців, а дорійців. Звідси й дещо дивні, суперечливі описи Гомера. Наприклад, описує співець палац Ітаки (археологія показала, якими вишуканими, розкішними були помешкання острівних царів тієї доби), а виходить рибальська хата. Описує колісницю – такий собі давній танк, а виходить. Це пояснюється тим, що Гомер був співцем саме дорійців – "диких зайд", які не розбиралися в тонкощах власноруч зруйнованої цивілізації. Дорійці запозичили багату крито-мікенську міфологію, у яку свято повірили.