Оскільки у ліричному творі сюжет відсутній, то увага зосереджується на почуттях. У вірші "Міст Мірабо" ліричний герой сумує за нездійсненністю мрії про вічне кохання. Його кохання приречене на розставання, бо "любов сплива", вона не здатна перебороти "життя ходу тягучу". Та поряд з цим сумом і розчаруванням герой відчуває надію і говорить: "Хай б'є годинник ніч настає Минають дні а я ще є". Цей рефрен створює унікальний пісенно-плинний ритм вірша,
У вірші поет використав ритм ткацької пісні XIII століття. Твір має надзвичайну мелодійність. Ліричний герой вірша не просто споглядає, як річка життя забирає його кохання, нездійснені надії. Тут починається його плавання на хвилях часу та пам'яті. Автор розбиває другий рядок строфи, створюючи унікальний ритм річкової хвилі: тихої, як плин самого часу. Завдяки використанню алітерації ("пл" — "сп" — "чт" — "хч") можна "почути" як вода плине, хлюпоче, шепоче. Образ води, яка у постійному русі, надає динамічності віршу.