Реальні – хлопчик Тільтіль і дівчинка Мітіль, їхні батьки, сусідка. Алегоричні – Пес, Цукор, Киця, Вода, Вогонь, Молоко. Символічні – Час, Блаженства, Радощі, Душа Світла, Синій Птах. Пес постає алегоричним образом, бо він асоціюється з вірністю, Цукор – з улесливістю. Час – символічний образ, бо йому все підкоряється, він невблаганний. Ніч – це символ холоду, смерті, сну. Особливого значення у творі набувають образи Душі Світла та Синього Птаха. Це символи духовної мети людства, яка, на думку автора, повинна спонукати його до пошуку істини та внутрішнього розвитку. Душа Світла веде за собою дітей, освітлюючи їм найпотаємніші куточки буття. Світло, урешті-решт, перемагає темряву, душі героїв просвітлюються й оновлюються. Синій Птах – це символ щастя й непізнаної таємниці життя, яких завжди прагнуло людство.