Любов у повісті У. Старка зображується не як одне-єдине почуття на всіх. Любов – вона різна, і в кожного своя. Любов – це не те, що приходить не відомо звідки. Любов – це те, що ми робимо самі для інших людей. Нільс нічого не може дати Беррі та Ульфу, окрім того, що він може погуляти з ними й подарувати радість прогулянки в парку сонячним днем у супроводі співу пташок. "Я майже забув, що це таке, – каже він… Чуєте, як співають пташки?.. А чуєте, як усе пахне?.. Ніколи цього не забувайте". Нільс відкриває для Ульфа і Берри звичайний світ як новий світ. Бо це світ спільних радощів людей, що стали необхідними одне одному. Але й для себе він ніби заново відкриває звичайний світ. І починає жити повною мірою – як раніше.