Джейн Остін — Гордість і упередженість

Дія роману "Гордість і упередження" розгортається на початку ХІХ ст. в типовій англійській провінції, в маленькому містечку Мерітон, в графстві Хартфордшир.

Йдеться про Мері Беннет. Вона живе за Біблією і читає книги, проте, Остін не вважає її дотепною героїнею, бо читанням книг вона задовольняє своє марнославство, оскільки може блиснути вивченими виписками з книг перед суспільством. Мері постійно чекає позитивної оцінки і похвали, якої вона, на її думку, безсумнівно заслуговує. Її наче зовсім не цікавить майбутнє життя, інші люди...

Уже на першій сторінці, що служить увертюрою до роману, стає ясно, наскільки чітко Остін розуміла ті сили, які управляли сучасним їй суспільством. В основі сподівань персонажів її книги лежать майнові інтереси, тобто, в кінцевому підсумку, користь, якщо ще не в більш прямому сенсі гроші. У місті панує обстановка загального божевілля на грунті заміжжя. Всі життєві сили практично всіх героїнь роману спрямовані на здійснення благополучного заміжжя...

Міс Керолайн Бінглі, сестра містера Бінглі, мала бажання стати дружиною містера Дарсі. Керолайн дуже відрізняється від свого брата ставленням до інших людей, які займають менш престижний соціальний статус. Дівчина була надто зарозумілою, дотримувалася високої думки про себе, завжди піднімала свою персону над "провінціалами" і виражалася про них вельми різко. Практично весь роман Керолайн намагається привернути увагу містера Дарсі і відштовхнути його від Елізабет...

На мою думку, доля Лідії – нещаслива, хоч вона і отримала те, чого хотіла. Лідія надто легковажна, свавільна і самовпевнена дівчина, для якої освіта і виховання не відіграють важливої ролі. Молодша міс Беннет не вміє поводитися в суспільстві, у неї відсутній такт, належне виховання. Доля Лідії Беннет – результат божевільною поспіху вийти заміж. Після заміжжя з Вікхемом самовдоволення і безцеремонність Лідії зросли ще більше...

Джейн та Елізабет Беннет не поспішають вискочити заміж і не прагнуть зловити на собі захоплені погляди заможних джентльменів, вони керуються тільки почуттям щирим і справжнім. Джейн і Елізабет знають, якою нетактовною буває її сім'я, як місіс Беннет любить сказати зайвого, як Лідія і Кітті не вміють вести себе в суспільстві, як Мері кожен раз намагається показати свої таланти, які у неї відсутні. Однак, Джейн і Елізабет за своїм характером абсолютно не схожі одна на одну...

Після смерті містера Беннета, оскільки він не мав синів, а лише дочок, усе його майно повинно було перейти до його племінника, містера Коллінза. Місіс Беннет вдається до всіх можливих засобів, щоб залучити чоловіків для своїх дітей і позбавити їх від фінансових труднощів. Зрозуміло, що мати має піклуватися про своїх чад, але Остін зображує місіс Беннет гротесковими фарбами, з жінки кепкує навіть її чоловік, і її прагнення видати дочок заміж ламає всі громадські пристойності.

Дарсі не радів виникненню такого сильного почуття до Елізабет Беннет перш за все через нетактовну поведінку її родичів, її низьке положення у суспільстві. Зізнаючись їй у коханні, він заходився розписувати всі свої почуття до неї, котрі, як виявилося, він плекав уже давно...

У романі "Гордість та упередженість" зачіпаються цікаві читачеві теми, розкриваються актуальні проблеми суспільства. І, зрозуміло, особливу привабливість цього твору надає авторський стиль письменниці. Хоча Джейн Остін жила в суспільстві, де поширеною була "ярмарка наречених", вона чи не першою з англійських романісток заговорила про те, що виходити заміж без любові аморально, що гроші ніяк не можуть вважатися єдиним мірилом щастя...

Шарлота Лукас живе за законами суспільства і теж хоче вийти заміж, однак, вона не прагне, як Лідія, знайти собі чоловіка якомога швидше. Шарлотта – жертва обставин, вона вже доросла жінка і не хоче обтяжувати свою сім'ю, вона шукає надійний будинок і свій куточок, як того і вимагали ідеали часу. Шарлотта чутлива, емоційна, чуйна, має здатність до співчуття, має почуття такту, моральну чуйність, совісність, але також і ясність думки, розумність, розсудливість, наявність здорового глузду...