Лев Толстой — Війна і мир (том 1)
Контрольні запитання
- Доведіть, що загальний "аустерліц" — підсумок першого тому роману.
Зазнає поразки російська армія. Розбитим і приниженим почуває себе Кутузов. Руйнуються мрії про славу князя Андрія, і його герой, Наполеон, здасться йому тепер маленьким і незначним. "Аустерліц" наївного і недосвідченого П'єра — його одруження з Елен Курагіною. Не розібрався в подіях, що відбулися, Микола Ростов. Благополучні тільки посередності на кшталт Жеркова і йому подібних.
Багато чого повинно відбутися, щоб і окремі герої, і вся Росія перебороли свої "аустерліци".
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Як ви гадаєте, чому з п'ятнадцяти варіантів початку роману Толстой зупинився на епізоді вечора в салоні пані Шерер?
Письменник вважав, що початком твору повинен бути епізод, з якого, як з фонтана, розбризкується дія в різні боки, і ролі у цій дії будуть грати різні особи. Саме таким "фонтаном" став вечір у салоні Шерер. Тут ми знайомимося із суспільно-політичною ситуацією, ставленням до неї різних груп дворянства, тут же вперше бачимо майбутніх головних героїв епопеї: А. Болконського, П. Безухова, А. Курагіна, чуємо розмови про Наполеона тощо.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Як можна пояснити назву роману?
Війна і мир — це не тільки зображення воєнних дій і мирного життя. Назва епопеї охоплює все життя людське: конфлікти суспільного й особистого життя, боротьбу інтересів різних соціальних груп, складність сімейних стосунків, "діалектику душі" окремої людини, подолання власних слабкостей і недоліків в ім'я щиросердної гармонії, згоди із самим собою (приклад — складний шлях духовного розвитку князя Андрія Болконського). У лаконічному заголовку своєї великої епопеї Толстой відбив сутність цілої історичної епохи.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Які норми життя Толстой утверджує, а які заперечує?
Письменник стверджує природність, відсутність фальші й удаваності, щирість у словах і вчинках, навіть якщо люди помиляються. Ці якості виявляються в родинах Болконських і Ростових, у взаєминах князя Андрія і П'єра з різними людьми.
Заперечує Толстой лицемірство, підміну сутності вчинків (часто безчесних) "пристойною" формою. Саме за такими правилами живуть Курагіни, Друбецькі. Толстой, зриваючи маски, оголює сутність людей.
Переглянути відповідь на окремій сторінці →