Антон Чехов — Вишневий сад

Ви прочитали п'єсу А. Чехова "Вишневий сад", і у вас, мабуть, склалася думка про її жанр. Чия позиція вам ближча: А. Чехова, котрий думав, що в нього вийшла не драма, а комедія, чи керівників Художнього театру, які поставили "Вишневий сад" як "важку драму російського життя"?

А. Чехов був великим людинознавцем, він як ніхто інший розумів, що люди складні, багатобарвні, суперечливі і не підходять під раз і назавжди задані мірки...

У чому витоки життєвої драми хазяїнів "Вишневого саду"? Чи правий Петя, який вважає, що "влада над живими людьми переродила" їх усіх?

Люди не винні у своєму походженні, у тому, як їх виховували. Але великий Чехов учить (і це переконливо довело його власне життя), що право вибору залишається за кожним. І судити героїв треба за їх власний вибір.

Лопахін — переможець. Але чи почуває він себе щасливим хазяїном? Чому так часто називає своє життя дурним, нещасливим, таким, що не відбулося?

Це ставлення виявляється в тих ситуаціях, які автор створює, у мовних характеристиках героїв. Так, зрозуміла симпатія автора до Асі, Фірса, співчуття до Варі, а от ставлення до Л. Раневської, Лопахіна дуже складне. Раневську, наприклад, герої п'єси люблять, говорять про її ніжність, доброту, але Чехов нещадно показує, що "життя за чужий рахунок", без мети й обов'язку якось непомітно перетворюють її простоту на порожнечу, легкість — на легкодумство, словесні захвати — на душевну холодність, байдужність, чарівну непрактичність — на марнотратство. І пригадується толстовське: "люди, як ріки..."

Дія триває півроку — з травня до жовтня. Але в монологах персонажів відкривається і далеке, і недавнє минуле (Фірс згадує те, що було ще "до волі", Лопахін і Гаєв по-різному говорять про цей же час), і майбутнє (у розмовах Петі й Ані, що розширює хронологічні рамки п'єси).