В прямокутниках вікон моїх,
Його спалах гуляє на шторах,
Небесами гримить його сміх.
Він не просить всміхнутися щиро,
Бо всміхається все навкруги,
Він запрошує кожного в диво,
У життя, де немає нудьги.
В прямокутниках вікон моїх,
Його спалах гуляє на шторах,
Небесами гримить його сміх.
Він не просить всміхнутися щиро,
Бо всміхається все навкруги,
Він запрошує кожного в диво,
У життя, де немає нудьги.