Такий для нас життєвий план,
Піщинку до гори несе,
Чекає краплю океан.
Самі в космічній пустоті,
Від зір – у захваті мовчим.
Так сяють Небеса святі,
Співаємо життю ми гімн!
Коли ж ми дивимось між зір,
В пітьми пустелю без кінця –
Паркан насправді бачить звір,
Такий вже задум у Творця.
29.03.2024