Джейн Остін — Гордість і упередженість (характеристика та аналіз героїв твору)

Елізабет Беннет. Головна героїня роману, улюблениця батька. Вона розважлива дівчина, яка не здатна підлаштовуватися під чиїсь бажання, розумна, прониклива, має легку і веселу вдачу. Хоч вона виросла в родині незаможного провінційного сквайра, в середовищі, для якого характерні дріб'язкові інтереси і вузькість кругозору, дівчина різко виділяється на загальному тлі. Склад її розуму можна назвати аналітичним. Вона багато і серйозно розмірковує, спостерігаючи звичаї оточуючих її людей. У характері Елізабет немає легковажності, бездумної гонитви за розвагами, властивої її молодшій сестрі Лідії. Елізабет – героїня, наділена багатим внутрішнім життям, різні події змушують її задуматися над недосконалістю людської природи. Вона добре розуміє обмеженість своєї матері, їй антипатичні марнославство священника Коллінза і манірна зарозумілість багатої та знатної леді де Бург.

Цитати: "Містер Дарсі пішов, залишивши в Елізабет не надто теплі почуття на свою адресу. Одначе своїм подругам вона розповіла цю історію надзвичайно поблажливо, бо була людиною жвавої та грайливої вдачі й тому її тішило все сміховинне", "Елізабет була кмітливішою, спостережливішою і не такою поступливою, як Джейн, до того ж на її судження не впливали знаки симпатії з чийогось боку…", "Спочатку містер Дарсі через силу визнав, що вона нічогенька, і на балу спостерігав її без будь-якого ентузіазму; коли вони зустрілися вдруге, то він поглянув на неї лише для того, щоб потім висловити критичне зауваження. Але не встиг він виявити і сповістити своїм друзям, що обличчя її не має жодної приємної риси, як йому почало здаватися, що її обличчю надавали винятково розумного виразу її прекрасні темні очі. До цього відкриття додались і деякі інші, не менш приголомшливі. Хоча його прискіпливий погляд і видивився деякі відхилення від бездоганної симетрії в її формах, він змушений був визнати, що вона має струнку та гарну фігуру; і, незважаючи на його наполягання на тому, що її манерам далеко до тих, які прийняті в модному товаристві, йому дуже сподобалась їх невимушена грайливість. Про все це Елізабет зовсім нічого не знала — для неї він був лише молодиком, який ніде й нікому не подобався і який вважав її недостатньо вродливою, щоб із нею танцювати", "…взагалі-то її манерам була притаманна суміш грайливості з доброзичливістю, і тому важко було уявити, що хтось може на неї образитися; до того ж ніяка жінка ніколи не зачаровувала Дарсі так сильно, як вона. Він дійсно вважав, що якби не низьке походження родичів Елізабет, то небезпека одруження з нею могла стати цілком реальною".

Містер Фіцвільям Дарсі. Головний герой роману, розумний, гордий, замкнутий молодий аристократ, який має почуття власної гідності. Дарсі ламає власну гордість, перейнявшись щирим почуттям до Елізабет. Містер Дарсі мав добре фінансове становище, був власником маєтку Пемберлі, багато дівчат були б раді вийти за нього заміж. При перші зустрічі Елізабет не викликала в нього захоплення, але згодом дівчина заполонила всі його думки. Дарсі, подібно до Джейн Беннет, приховував свої почуття, але зрештою освідчився Елізабет і був здивований, коли отримав відмову. У листі, де він пояснює все Елізабет, розкриваються мотиви його поведінки з Бінглі, Джейн і Вікхемом. Коли зяясовується, що Лідія втекла з Вікхемом, містер Дарсі бере ситуацію в свої руки і таємно рятує Беннетів. Він зробив це заради Елізабет, тому вона кардинально міняє думку про нього і згодом дає згоду на шлюб. Образ містера Дарсі яскраво демонструє, що перше враження про людину можу бути дуже оманливим, і судити інших треба, дивлячись на їхні вчинки.

Цитати: "…однак приятель його, містер Дарсі, незабаром прикував увагу всіх присутніх у кімнаті своєю елегантною, високою статурою, гарними рисами обличчя, шляхетною зовнішністю, а ще — чуткою про свої десять тисяч фунтів на рік, що поширилася кімнатою відразу ж, як він до неї зайшов. Чоловіки в один голос заявили, що він виглядає як справжній мужчина, дами ж проголосили, що він навіть гарніший за містерa Бінглі; піввечора його споглядали із надзвичайним захватом, аж доки його манери не викликали загальний осуд; у результаті хвиля його популярності покотилась у зворотному напрямку. Виявилося, що він бундючний, що вважає себе вищим за оточуюче товариство, все викликало в нього лише роздратування; тепер його не міг урятувати навіть великий маєток у Дербіширі: зійшлися на тому, що обличчя в нього відразливе й неприємне і що ні в яке порівняння зі своїм другом він іти не може", "З його характером усе було ясно. Це був найбундючніший, найнеприємніший чоловік на світі, і всі сподівалися, що він до них більше ніколи не приїде", "Я не здатен так просто забувати дурощі та пороки інших, тим більше — образи, яких вони мені завдали. Я не поспішаю відгукнутися на першу ж спробу натиснути на мої почуття. Мабуть, мій характер можна схарактеризувати як вразливий. Якщо хтось втрачає мою повагу, то він втрачає її назавжди".

Містер Бінглі. Багатий молодий чоловік, найкращий друг містера Дарсі. Бінглі закохався в Джейн Беннет, але друг і сестри переконали його, що дівчина до нього нічого не відчуває. Бінглі повернувся в Лондон, де провів цілу зиму. Джейн вирушила за ним у Лондон, але сестри Бінглі зробили все, щоб закохані не зустрілися. Коли містер Дарсі дізнався, що Джейн має почуття до Бінглі, то привіз друга у Недерфілд, невдовзі Бінглі освідчився Джейн.

Цитати: "Містер Бінглі був гарний і виглядав шляхетно; він мав приємну зовнішність та невимушені, природні манери", "Дарсі вподобав Бінглі за невимушеність, відкритість і піддатливість його вдачі, котра дуже сильно відрізнялася від вдачі його власної, що, здавалося, його цілком задовольняла. Бінглі непохитно вірив у силу дружніх почуттів Дарсі та надзвичайно поважав його думку. Своїми розумовими здібностями Дарсі переважав Бінглі. Не те щоб останній недобирав розуму, просто Дарсі був справді дуже тямущим. Але водночас був зверхнім, стриманим, прискіпливо-примхливим, а його манери, попри їх витонченість, були не надто привітними. І саме з цього погляду його друг мав велику перевагу. Бінглі міг розраховувати на симпатію оточуючих скрізь, хоч де б він був, Дарсі ж — усюди — постійно викликав у оточуючих роздратування".

Джейн. Найстарша з сестер Беннет. Красива, надто добра, безкорислива, усім прощала і не помічала інтриг сестер Бінглі та містера Дарсі. Особливістю Джейн було те, що вона вміло приховувала свої почуття і переживання, ділилася ними лише з Елізабет, та й то не завжди.

Містер Беннет. Голова сімейства, батько п'яти дочок, найбільше любив Елізабет, бо вважав її кмітливішою. Містер Беннет любить іронізувати, добре розуміється на людях.

Цитати: "Містер Беннет являв собою настільки чудернацьке сполучення кмітливості, сарказму, стриманості й вередливості, що і двадцяти років подружнього життя не вистачило його дружині, аби сповна зрозуміти його характер".

Місіс Беннет. Дружина містера Беннета, неосвічена, безтактовна, яскрава представниця провінційного англійського середовища. Ця жінка одержима лише однією ідеєю – видати заміж своїх п'ятьох дочок. Вона не розуміє, що виглядає безглуздо і не відчуває насмішок, завзято відстоюючи свою точку зору. Її образ правдивий і відвертий, вона завжди говорить, що думає, правда, не завжди замислюючись про наслідки. Для неї важлива кінцева мета, і неважливо, якими жертвами буде вона досягнута. Так, вона відправляє рідну доньку Джейн в дощ, ризикуючи її здоров'ям, але таким чином дівчина провела кілька днів у маєтку Бінглі.

 Цитати: "Її ж власний характер зрозуміти було не так важко. Вона являла собою жінку недалеку, малоосвічену і примхливу. Коли бувала чимось невдоволеною, то удавала, що в неї нервовий розлад. Справою свого життя вона вважала видання заміж своїх дочок; його втіхою — ходіння по гостях та плітки".

Лідія. Наймолодша, але найвища на зріст дочка Беннетів, яка була дуже легковажною і їй найбільше хотілося вийти заміж. Дівчина любила проводити час з офіцерами, вона не обтяжувала себе думками про схожість інтересів, про внутрішні якості людей, про те, з ким саме пов'язати своє життя. Всі її вчинки нелогічні, нерозумні і недалекоглядні. Лідія не думає про соціальний статус і про можливість офіцерів забезпечити її пристойним доходом, якого б вистачило на життя. Їй наплювати на оточуючих, на сім'ю. Як не можна краще це підтверджує факт її втечі з Вікхемом. Лідія абсолютно не замислюється про наслідки, і абсолютно не думає про те, яку репутацію своїй сім'ї вона створює. Вона не поважає сімейні цінності і зовсім не піклується про репутацію свого прізвища, ганьблячи своєю легковажною поведінкою матір і батька, і заважаючи такою славою вийти заміж своїм сестрам.

Луїза і Керолайн. Сестри містера Бінглі, Луїза була одружена з містером Герстом. Отримали хорошу освіту, були багатими і вважали себе кращими за інших, зокрема, зневажливо ставилися до молодших сестер Беннет та їхньої матері.

Цитати: "Сестри його були жінками елегантними і модно вдягненими, у них відчувався певний шарм. Його зять, містер Герст, виглядав як джентльмен, але не більше того…".

Сер Вільям Лукас. Сусід Беннетів. Раніше займався торгівлею і заробив чималенький статок, отримав дворянське звання. Згодом він покинув бізнес і придбав власне помешкання за милю від Меритона. Сер Лукас був сумирним, доброзичливим, поштивим. Його жінка була дуже приязною і доброю сусідкою для місіс Беннет.

Шарлотта. Найстарша дочка Лукасів, була розумною і розважливою дівчиною років двадцяти семи. Для Елізабет вона була близькою подругою. Шарлотта виходить заміж за Коллінза, щоб просто не залишися старою дівою. Дівчина створила бажану сім'ю, але цей шлюб важко назвати щасливим. Рішення Шарлотти вийти заміж з розрахунку прирекло її на нудне і одноманітне життя з нелюбом, але вона змогла знайти свою втіху в будинку і домашньому господарстві. Шарлотта пожертвувала собою, бо в Лукасів були ще молодші дочки, а брати Шарлотти боялися, що вона так і помре старою дівкою.