Говори, коли плачуть в дощах золоті явори!
Говори про любов у веселі й сумні вечори.
Говори, коли темні шумлять і тривожні бори.
Говори, коли листям рудим замітає двори.
Коли чайник під ранок простудно й натужно захрип.
Коли темних цикад не змовкають гарячі хори,
Коли жде нас столиця і вже нас не ждуть хутори!
Говори про любов! Говори про любов! Говори!
Говори, коли в домі дзвенять голоси дітвори.
Говори, коли світяться щастям і сміхом усі кольори,
Коли фальшу нема і немає брехні й мішури.
Говори про любов, говори про любов! Говори!
Хай її божевільно-щасливі й святі прапори
Так летять, як гарячі солодкі долоні згори.
І стихає дверей передранішніх сонячний скрип…
Говори про любов! Говори про любов! Говори!