Бути!
Те, що було, що є, що буде,
уже в мені, іще в мені:
цього не візьме днів остуда,
час людства —мій він час олюднив..
Йовенко Світлана
Повні тексти творів
Губи твої від шовку ніжніш...
Губи твої від шовку ніжніш
тануть мені на губах
руки твої від вогню гарячіш
владні вже як судьба
чом же я чую і щем і ляк
важча крило легке..
Дихай!
Тарабаню в глуху стіну:
за нею — ти...
На спогад наступлю, немов на міну
НА СПОГАД НАСТУПЛЮ, НЕМОВ НА МІНУ,
хитнусь, і йду безбач, й себе веду...
Кішки втікають на розлунний дуб.
Шлях креше іскри об мої коліна...
Пам'ять любові
Билась рибою срібною
в дужих гарячих руках,
вислизала й в'юнилася,
як вода крізь пісок утікала,
та затихла знеможено,
щойно ворожа й вертка,
і в мовчання причаєне,..
Я так тебе люблю...
Я так тебе люблю, що вже й не розумію:
Чи досі — я жила, чи сад — уперш заквіт?
Я так тебе люблю, що й думати не смію,
Й не думати — не вмію, вогнить то жар, то лід.
Я так тебе люблю, що вже сама не знаю,
Де подих твій, а де — душа моя?
Й не сплю, а сню тобою...
Я — суцільне жадання тебе
Безвідмовне, безмовне, безмірне...
Я — рабиня твоя і царівна.
Хоч і в пекло з тобою тепер!..
Дивіться також