Багатство метафор у вірші Ронсара вражає: "любов у світ прийшла", "душа несміливо жила, Без ладу й форми у мені бродила", "з очей сяйво розлила", "дух у мені наповнився блаженством", "любов дала життя, і рух, і силу, І душу відродила осмутнілу". На мій погляд, найвдаліша – остання метафора, бо вона показую усю суть любові, її вплив на закохану людину.