Трагічна історія кохання рибалки до Лорелей нагадала ліричному герою власне нещасливе кохання. Рани ще не загоїлись, і стара казка їх роз'ятрює, але водночас заспокоює, бо дає змогу поглянути на почуття ніби збоку, навіть дещо іронічно. Ліричний герой відчуває полегшення, звільняється від болю, попрощавшись із минулим. Деякі дослідники вважають, що цей вірш – прощання Гайне з романтизмом.