Генріх Гейне — Не знаю, що сталось зо мною... (Лорелей)

Красуня Лорелей, зображена Гейне, заворожує всіх, хто пливе Рейном поблизу високої скелі, і це призводить до трагедії. Лорелей втілює згубну силу любові, якою вона наділена мимоволі, адже кохання – це складне, загадкове почуття, яке важко збагнути.

"Стара казка" не дає спокою ліричному герою. Ситуацію з власного особистого життя він сприймає через цю легенду. Вірш "Не знаю, що стало зо мною…" – це твір про особисту трагедію поета й про драму всього його покоління, що нерідко потрапляло в полон ілюзій. Фінал вірша з іронією розвіює золотий туман мрій. В оригіналі: "Гадаю, зрештою, хвилі поглинуть човняра і човник". У перекладі: "Зникають в потоці бурхливім І човен, і хлопець з очей, І все це своїм співом Зробила Лорелей".

Перед нами – народна картина з невибагливим сюжетом: спокійна гладінь річки, що зображена простою фарбою; чіткі контури скелястого острова з красунею на вершині; внизу – рибалка в човні з піднятою вгору головою. Слухові образи – на початку тихий плин річки, згодом – чарівний і прекрасний спів Лорелей, у кінці твору – звуки бурхливого потоку: "Зникають в потоці бурхливім І човен, і хлопець з очей".

Вірш "Не знаю, що стало зо мною…", який належить до циклу "Знову на батьківщині", присвячений казковій рейнській красуні Лорелей. Твір має сумний настрій, адже доля рибалки закінчується трагічно. Цикл "Знову на батьківщині" продовжує тему нещасливого кохання. Змучений нерозділеним коханням, поет шукає забуття та втіхи в мандрах. Ліричний герой дивиться на минуле очима досвідченої людини. Юнацькі страждання близькі йому як спогад...