Завантаження

Іван Бунін
Сонячний удар
Переклад Олександра Грязнова
По обіді вийшли з яскраво та гаряче освітленої їдальні на палубу і зупинились біля поручнів. Вона закрила очі, долонею назовні, приклала руку до щоки, засміялась простим, чарівним сміхом, — усе було привабливим у цій маленькій жінці, — і сказала:
— Я зовсім п'яна… Взагалі, я зовсім збожеволіла. Звідки ви взялись? Три години тому я навіть не підозрювала про ваше існування. Я навіть не знаю, де ви сіли. В Самарі? Та все одно, ви милий...