Завантаження
Вільям Фолкнер, "І все буде чудово"
І ВСЕ БУДЕ ЧУДОВО
Було чути, як у ванні дзюрчала вода. Ми дивились на подарунки, розкидані на ліжку, де мама загортала їх у кольоровий папір,— на кожному написано ім'я, щоб дідусь одразу побачив, чий це, коли зніматиме їх з ялинки. Там були подарунки для всіх, крім дідуся, бо мама вважала, що він вже надто старий, щоб сподіватися подарунків.
— А це твій,— сказав я.
— Гаразд,—кинула Розі,—краще біжи у ванну, як тобі мама звеліла.
— А я знаю, що всередині,— не втерпів я...