Завантаження
Франц Кафка, "Шакали і араби"
Ми отаборилися в оазі. Супутники спали. Один араб, високий і білий, пройшов повз мене, він наглянув до верблюдів і йшов до місця сну. Я розкинувся горілиць у траві, мені не хотілося спати, я не міг; тоскне завивання шакала вдалині; я знову підвівся. І те, що було так далеке, стало раптом близьке. Гурт шакалів навколо мене; матовим золотом виблискували пригашені очі; стрункі тіла, наче під нагаєм, рухалися розмірено й метко...
Читати повністю →