Завантаження
Редьярд Кіплінг, "Котуко"
— Дивись-но! Він уже розплющив очі!
— Ай справді! Поклади ж його на місце. Добрячий з нього пес вийде.
— Треба йому назвисько придумати...
— Як же ми його назвемо? — спитала Аморака.
Кадлу озирнув снігову хижку, завішану звіриними шкурами, і втупив очі в свого чотирнадцятилітнього сина Котуко. Хлопець сидів на лаві, яка вночі була за ліжко всій сім'ї, і вирізував ґудзика з моржевого ікла.
— Знаєте що? Нехай він буде моїм тезком,— з усмішкою сказав Котуко.— Коли-небудь ми з ним себе покажемо!..