Завантаження
Езоп, "Людина й лев"
Зустрілися якось чоловік з левом і пішли разом далі. Ідуть, гомонять про се, про те. По якомусь часі перекинулась розмова на рід людський та на лев'ячий. І кожен заходився свій вихваляти.
— Хіба є на світі хтось могутніший і прекрасніший за нас? — каже лев.— Люті звірі тільки зачують в лісі наш голос — щодуху втікають, куди очі світять, а що вже всіляка дрібнота, то нема що й казати — забирається в нори й потерпає зо страху. Навіть земля та вітер тремтять, як лев подає свій голос...