Завантаження
Езоп, "Кочовик і верблюд"
Правився якось кочовик із верблюдом у далеке селище. Сонце пекло немилосердно, бідолаха вмивався потом і геть засапався.
— Потерпи трохи,— каже верблюд,— ось дістанемось оази, сядеш у холодочку та й спочинеш. Дивись на мене — я ж не нарікаю на спеку! А на мені ще й нав'ючено стільки!
— Правда твоя,— зітхнув кочовик,— тільки ходімо швидше.
Довго простували вони рівниною, аж ось добулися до гори — треба було подолати, щоб досягти оази...