Завантаження
Езоп, "Кінь і віслюк"
Жив собі колись селянин. І мав на обійсті коня та віслюка. Щоранку навантажував їх садовиною та городиною і їхав до міста торгувати.
Якось сердешний віслюк занедужав. Але господар того не помітив і нав'ючив його, як завжди. А віслюкові гіршало та гіршало, і врешті одного ранку дорогою до міста він геть знебувся.
— Поможи мені трохи,— просить віслюк коня,— не можу далі нести вантаж.
— Як же я тобі поможу?
— Візьми зо два кошики із моєї спини. А решту я сам подужаю нести.
— Ти що, здурів?..