Завантаження
Вільям Фолкнер, "Давні люди"
Переклад: Ростислав Доценко
І
Спершу не було нічого. Тільки мжичив холодний безнастанний дощ, нерухомо сірів пізній листопадовий світанок і десь у ньому чулося все ближче валування гончаків. Потім Сем Фазерс, стоячи за хлопцем, — так само, як і тоді, коли хлопець із першої своєї рушниці мало не першим набоєм, яким її було заряджено, застрелив першого свого кролика на бігу, — торкнув малого за плече, і його пройняв дрож, хоч зовсім не від холоду. Олень уже був там...