Завантаження
Поль Елюар, "Спільні ночі"
Наприкінці тривалої мандрівки я завжди бачу цей коридор, цього крота, цю теплу тінь, якій морська піна прописує чисті струмені повітря, як усім малим дітям, я завжди бачу кімнату, куди я приходив розділити з тобою хліб наших бажань, я завжди бачу твою блідаву голизну, яка вранці утворює тіло з погаслими зірками. Я знаю, що незабаром я ще заплющу очі, щоб знову відшукати умовні барви і форми, які дозволяють мені підійти до тебе впритул...
Читати повністю →