Переклад Олександра Грязнова
Вечірній дзвін, вечірній дзвін!
Як нам серця тривожить він!
Говорить він про рідний дім,
Про те, як був я молодим.
Минули ті щасливі дні.
В пітьму могил пішли одні,
А інші з нас між власних стін
Не чують цей печальний дзвін.
Колись і я в вечірній час
Під тихий дзвін піду від вас,
Та хтось у віршах навздогін
Уславить цей вечірній дзвін!