Жалкую, як не дивно це звучить...

Миха Квлівідзе

Переклад Олександра Грязнова


Жалкую, як не дивно це звучить,
За тим життям, що не мені дісталось.
Та не тому, що ремствую на власне
Чи долю звинувачую свою.

Життя змінити кожен має право:
Знайти нову роботу, переїхать
У інший дім, женитись, розвестись
Або учений ступінь захистить…
Усе зробити можна, та скажіть:
Чому мені віддати перевагу,
Коли у нас такий багатий вибір,
А обирати треба лиш одне –
Одну лиш путь, одну-єдину долю?
"Ту", а не "цю", що випала сусіду
І буде вже належати повік,
Лишившись таємницею для тебе…

Я жадібно слідкую день у день
За тим життям, що не мені дісталось.