Дійти до суті:
В роботі, в пошуках, в борні,
В душевній смуті;
До сутності життєвих змін,
До їх причини,
Аж до коріння, до глибин,
До серцевини.
Не упускаючи й на мить
Події, долі,
Жить, думать, відчувать, любить
З своєї волі.
Якби я хист до віршів мав,
У римі й слові,
Я неодмінно б написав
Про шал любові,
Про беззаконня, про гріхи
Й переживання,
Про несподіванки, страхи
І віщування.
Я б вивчив витоки її,
Її фінали,
В присвяту вставивши твої
Ініціали.
Я б вірші розбивав, як сад,
Щодня, потроху.
В них липи квітнули б підряд
В рядках і строфах.
Я б запах трав у вірші вніс
І подих м'яти,
Заплави, луки, сінокіс,
Небесні шати.
Отак Шопен докупи звів
Одвічне чудо
Фільварків, замків і гаїв
В своїх етюдах.
Досягнутого торжества
Забава й мука –
Напнута туго тятива
Міцного лука.
Переклад Олександра Грязнова