Завії крила.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Неначе мошки уночі
У літню пору,
Сніжинки на вогонь свічі
Летіли з двору.
Ліпила віхола на склі
Круги і стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
І тіні падали довкіл
На стіни голі:
Сплетіння рук, сплетіння тіл,
Сплетіння долі.
І все скрипіла говірка
Стара канапа,
І віск сльозами з нічника
На сукню капав.
І нас ховала в сніжній млі
Безмовність біла.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Вже свічка зовсім опливла,
І морок срібний
Здіймав, як ангел, два крила
Хрестоподібно.
Мели й надалі хуги злі,
Та тільки й діла?
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Переклад Олександра Грязнова