Як довго я вагавсь! Як довго не хотіла
Рука віддать вогню тривог і щастя вміст!..
Та досить, час настав. Гори, кохання лист.
Готовий я; душа нічого не сприймає.
Вже полум'я листки жадібно обіймає...
Ще мить одна!.. Горять! Палають – тільки дим
Злітає із моїм молінням мовчазним.
Відбиток персня, що скріпив прощальне слово,
Розплавлений сургуч втрачає поступово…
Погасли чорні, обгорілі сторінки,
Лише на попелі біліють ще рядки…
Стискає груди біль. Як тяжко! Попіл милий,
Страждання і печаль розрадити безсилий,
Навік на грудях цих скорботних залишись!..
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович