Наш нерозгаданий союз
І упереджено вважає,
Що ти не варта шлюбних уз,
Та перед осудом загальним
Не хочу голову схилить.
Словам нудним, словам повчальним,
Як ти, не вірю ні на мить.
Як ти, кружляю світом шумним.
Життя, мов чашу кругову,
Ділю з розумним і з безумним,
Для серця вільного живу.
Моралі світської устої
Ми здатні знехтувать щораз.
Собі не зрадимо обоє,
Переживем, як зрадять нас.
Не бути разом нам надалі:
Зійшлись, щоб розпрощатись знов.
Була без радощів любов,
Розлука буде без печалі.
Переклад Грязнова Олександра Андрійовича