Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву,
До грудей своєї неньки припадаєш мляво.
Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао!
Каже мати:— Мій коханий, радосте єдина!
Рученятами голубиш ти мої коліна.
Я побачу ще, як з тебе виросте людина,
Як батьків недоля рабська зміниться для сина!
Зірка в тебе інша! Людське ти здобудеш право!
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!
Вірю я, що інша доля богом тобі дана,-
Будь одважний, працьовитий, уникай обману,
Щоб не плакала за тебе матінка кохана.
Зрозумій, що ти не маєш над собою пана!
Не лякайсь! Тобі я правду мовлю величаво.
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!
Путь твоя лягає, любий, вільна та широка,
І тебе не подолає панська лють жорстока.
Хай посліпнуть очі ката, злого кровосмока!
Бог спасе тебе від горя, від лихого ока.
Чи тобі приємно слухать, що кажу ласкаво?
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!
Поруч з сином можновладця сядеш ти у школі,-
Доклади ж, прошу я, синку, всіх зусиль та волі,
Щоб від панського нащадка не відстав поволі,
Щоб довів, що син селянський — кращий в їхнім колі.
Ти братів своїх врятуєш, змучених криваво!
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!
Урядовці нас мордують, нами володіють,
Нас ні слухать, ні балакать з нами не воліють:
Женучи на працю, лають, люто скаженіють,
Та вони тебе, мій синку, лаять не посміють!
Годі зносити образи! Де ти, наша славо?
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!
Мій маленький соловейку, мій трояндний цвіту!
Пильно слухай колискову пісню сумовиту,
Скоро вже діждусь на неї я твого одвіту,-
Ти прокинешся, пізнаєш гіркість цього світу.
Ти пізнаєш, як дурити може світ лукаво!
Іав-нана, вардо-нана, іав-нанінао!
1864
Перекладач: Микола Бажан