Столиця
Перекладач: М.Бажан
1
О, вулиці, вулиці... Місто,
Увінчане знаком хреста,
Горять твої вікна іскристо,
Мов хижі зіниці кота.
2
Ці юрби, зодягнені в чорне
(У стоїків* одягах звичних),
Пливуть, аж задуха огорне
Від криків і поштовхів стрічних.
3
Два рухи тут є на признаці:
Або фабриканти женуться
За чимось, або після праці
З заробленим люди несуться...
4
Два образи бачимо зразу:
Це образ продажного неба
І лик заводського екстазу,
Мовляв, є хоч їжа для себе.
5
Он суне араб величаво,
Чоло своє звівши високо,
Стрункий, наче статуй постава.
Поглянь — хай потішиться око!
6
Он похорон тягнеться мимо
Тяжким, погамованим кроком,
Ти прагнеш спочити — за ними
Піди, відпочинь бодай оком!..
7
Чи, ставши цим людям стороннім,
Зведи свої мислі, свій жест
До неба, де світлим балоном
Леліє — над хмарами? — хрест!
-----------
* Чорний колір одягу християни перейняли від стоїків.