Білий мармур
Перекладач: Г. Кочур
Дивуючись красі пречистій та прозорій,
Питаю: Греціє, скажи, в якій могилі
Лежить Гомер, що в зоряному хорі
Співати вчив тебе? Хоч ви, егейські хвилі,
Те розкажіть, б'ючись гекзаметром невпинно
Об скелю! Або ти повідай, біла піно!
Де, звабна Греціє, ти Фідія* поділа,
Що стан хилить навчав тебе з богами в згоді,
Щоб несмертельний дух відчула врода тіла?
Невже в темниці вмер? Чи Мільтіад** — в поході?
Чи Фемістокл, Кімон і Фукідід*** — в вигнанні?
Де Арістід, скажи, Елладо яснобіла,
Що пробачати вчив у дні свої останні?
А Фокіона як, звитяжця, ти зустріла
Й трутизну подала?.. А ще й Сократ??
...Ох! Пані
З очима, як блакить, і з профілем Мінерви****...
Тому й руїни ці з їх вічною красою
Вітаєм — в радості, прощаємся — в болінні,
Фіалки, там рвучи, оперлені росою, —
Щоб сходити слізьми, вони й ростуть... єдині...
-----------------
* Фідій — славетний давньогрецький скульптор.
** Мільтіад, Фемістокл, Кімон, Арістід, Фокіон — давньогрецькі
державні діячі.
були, як і філософ Сократ, засуджені — на ув'язнення, вигнання чи страту.
**** Мінерва (Афіна) — богиня мирної праці й мудрості.