Гімн

Новаліс

Мало хто знає
Тайну любові
I чує ненасит
I спрагу всякчас.
Вечері святої
Значення горнє
Є загадка людським чуттям.
Але хто хоч раз
З гарячих і любих уст
Подих спивав життя,
Кому священний жар розтопляв
Серце на хвилі тремтливі,
Кому розкрилися очі —
I він небесний
Глиб незбагненний міряв,
Той буде їсти від тіла його
I пити від крові його
Довічно.
Хто тіла земного
Високий зміст розгадав?
Хто може сказати,
Що кров розуміє він?
Все стане тілом колись,
Єдиним тілом,
В небесній крові
Плавати буде пара блаженна.-
О, якби океан вселенський
Уже червонів,
I ароматною плоттю
Набрякла скала!
Ніколи любов не всититься.
Власним доволі і любим досить
Не зможе вона коханого мати.
Від уст, ніжніших щоразу,
Споживане буде ставати
Любішим і ближчим.
Пристрасть палкіша
Душу тремтінням пойме,
Ще спраглішим, ще голоднішим
Стане серце:
Так буде тривати любові втіха
З вічності в вічність.
Якби тверезі
Пробу поклали раз на уста,
Все полишили б вони
I сіли б до нас
За стіл пожадання,
Що він не спустіє ніколи.
Вони нескінченну спізнали б
Повню любові
I славили б страву:
Тіло і кров.