Гімн
Мало хто знає
Тайну любові
I чує ненасит
I спрагу всякчас.
Вечері святої
Значення горнє
Є загадка людським чуттям...
Мало хто знає
Тайну любові
I чує ненасит
I спрагу всякчас.
Вечері святої
Значення горнє
Є загадка людським чуттям...
Мала володарко, дімок візьми мій,
Книжки мої, і будь утішна з дібр моїх,
I мрії кроткі, мій клейнод незримий
Візьми собі і їх.
Щось маю ще? Тобі я без відмови
Ще посох, і вінок, і келих дам мої...
І
Чи завжди буде вертатись ранок?
Земного власть не мине ніколи?
Буде гірка суєта поглинати
Небесний ночі підліт?..
В його крові, що буде вік палати,
Таїться мудро знамено святе;
Цей камінь з серцем можна порівняти,
Що образ в нім Незнаної цвіте.
Як перший іскор безліччю пойнятий,
Так в другім хвиля світляна росте.
Причину блиску, світло перший криє —
Чи так і серце серця заясніє?..
Коли числа і мір уміння
Ключем не буде до створіння,
А ті, що люблять чи співають,
Над мудрість мудрих все спізнають,
Коли наш світ у вільне щастя,
В життя і в світ назад подасться,
А справжня ясність непоблідло..
Радо в долах я живу ще,
Усміхаючись ночам,
Бо любов пиття цілюще
Всім моїм дарує дням...
Прийди, жадана! Знов не позве тебе
Мій голос; мить прощання наблизилась.
Чого шукав, знайшов я нині,
I чаклування окови тануть...