Поете, одійди! Закинь усе,— візьми лиш рискаля й перекопай той лан од цвинтаря до обрію, засій його ізвечора любов'ю доброю, щоб ранок сяйно-золотий вродився, а в ньому щоб поет ні на що не згодився,- бо люди геть усі уміли б плакати й співати. Переклад М. Лукаша