Хто силою, достатком, хто умом,
Хто шатами — хай шиті всупір модам,-
Хто псом, хто соколом, хто скакуном.
І кожному в одній з отих марнот —
Вершина мрій і втіхи неземної.
Та не зрівняється ніхто зі мною,
Бо враз я досягнув усіх висот.
Твоя ж любов — над родові герби,
Над королівські пишні горностаї,
Коштовніша за всі земні скарби,
Прекрасніша за соколині зграї.
Та горе: скарб мій у твоїх руках,-
Як відбереш його — і щастю крах.
Переклад Д. Паламарчука