Хоч і небіжчик, а утішний:
То я, колишній.
Де візьметься вночі і стане
Лагідний, кволий і мрійливий,
При узголів'ї.
В моє зістарене обличчя
Вдивляється і сльози точить
Мені ув очі.
Сто раз на ніч я прокидаюсь
I плачу ревно, сиротинськи,
Як у дитинстві.