Переклад: Іван Кошелівець
Щоденний випадок: його наслідок — щоденна плутанина. А. має важливу справу до Б., що мешкає в Г. Він іде на переговори до Г., витрачає на покриття віддалі туди й назад по десять хвилин і дома пишається такою особливою швидкістю. Наступного дня він знову йде до Г., цього разу для остаточного закінчення справи. Передбачаючи, що на це потрібно буде багато часу, А. виходить з дому дуже рано. Але не зважаючи на те, що всі обставини, бодай на думку А., точнісінько такі самі, що й попереднього дня, цього разу він витрачає на шлях до Г. десять годин. Коли він утомлений прибуває туди на вечір, йому кажуть, що Б., розгніваний відсутністю А., півгодини тому подався до А. в його село, і вони мусіли б властиво десь зустрітися по дорозі. А. радять зачекати. Але А., боячись за справу, негайно збирається й поспішає додому.
Цього разу покриває він шлях, не звертаючи на це особливої уваги, просто таки за одну мить. Вдома він дізнається, що Б. прибув зовсім рано — зразу по відході А., бо він навіть зустрів А. на брамі, нагадав йому про справу, але А. відповів, що він не має зараз часу, він мусить поспішати з дому.
Але не зважаючи на таку незрозумілу поведінку А., Б. все ж лишився тут чекати А. Він, правда, вже часто питав, чи А. не повернувся, але ще сидить нагорі в кімнаті А. Щасливий з того, що може ще говорити з Б. І все йому пояснити, А. біжить вгору по сходах. Уже він майже нагорі, але тут спотикається, дістає розтягнення сужиль і, майже непритомний від болю, не маючи навіть змоги кричати, лише скиглячи, чує він у пітьмі, як Б. — не знати, на великій віддалі чи щільно повз нього, — обурено гримить ногами по сходах униз і остаточно зникає.
Переклад: Іван Кошелівець